Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доварювати

Дова́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВАРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВАРЮВАТИ"
Відбірка, -ки, ж. У оконщиковъ: инструментъ для образованія кромокъ въ рамахъ. Вас. 149.
Ди́бці, -ців, ж. мн. ум. отъ диби.
До́від I, -воду, м. 1) Доказательство, доводъ. Доводами доведений. Що казати перед громадою, які доводи давати. Мир. Пов. І. 160. Тиха Кирилова мова, щира та тепла порада, розсудливі доводи не раз спиняли гіркі батькови скорботи. Мир. Пов. ІІ. 42. 2) До́від да́ти чому. Управиться, сладить. Не дав доводу ділові. Черк. у. Він готовому доводу не дав, а то щоб придбав ще. Черк. у.
Затурготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Застучать. Частенько було уночі затурготить у віконце. Стор. І. 207.
Кривоклубий, -а, -е. Съ кривыми бедрами. Желех.
Нацюняти, -няю, -єш, гл. Дѣтск. = нацюцяти.
Обсвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Обвыкнуть, привыкнуть, освоиться. Славлять, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Посоватися, -ваюся, -єшся, гл. Подви́гаться, посоваться.
Сивуватий, -а, -е. Сѣдоватый. Сивуваті вуси. Левиц. Пов. 198.
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВАРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.