Дохова́тися, -ва́юся, -єшся, гл. 1) Прятаться до чего либо. Усе ховавсь та й доховавсь, що далі вже й нікуди. 2) Вскормить, воспитать. З чужого чортяти не доховаєшся свойого дитяти.
Знігатися, -гаюся, -єшся, гл. Устать, обезсилѣть. Ходив до Хотиня та так ся знігав.
Нагоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) — кого. Случиться кому быть. Посилався (до дівчини), хотів її взяти, нагодила дідча мати товариша в хаті. 2) безл. Вовремя явиться кому. Воно б і вкрив був, коли Семена швидко нагодило.
Обмити, -ся. Cм. обмивати, -ся.
Обмоскалювати, -люю, -єш, сов. в. обмоскалити, -лю, -лиш, гл. Обрусять, обрусить.
Опускатися, -каюся, -єшся, сов. в. опуститися, опущуся, -стишся, гл.
1) Опускаться, опуститься.
2) — діла. Бросать, бросить работу, перестать работать. Діла зовсім опустився, ні про що не дбає.
Постачатися, -ча́юся, -єшся, гл. Доставлять, дѣлать слѣдуемое? Братіку, не лякайся, братіку, постачайся, — не продавай сестри.
Прийма, -ми, ж. Въ бандурѣ: пятая изъ шести большихъ струнъ, называемыхъ бунти.
Рідкозубий, -а, -е. Съ рѣдкими зубами.
Сором'яжливо, сором'яжно, сором'язливо, нар. = соромливо.
