Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

атраментовий

Атраме́нтовий, -а, -е. Чернильный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АТРАМЕНТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АТРАМЕНТОВИЙ"
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Домі́вни́ця, -ці, ж. Домочадецъ-женщина. Ти у нас в хаті не домівниця, нашому добру не кукібниця. Н. п.
Наре́патися, -паюся, -єшся, гл. = нарепкатися.
Отроба, -би, ж. Поносъ. Волын. Слов. Д. Эварн.
Позліплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Слѣпиться, склеиться (во множествѣ). Тісно посажала паляниці, бач, як позліплювались. Богодух. у.
Попідтинню нар. Подъ плетнемъ, подъ заборомъ. Шевч.
Розкраяти, -ра́ю, -єш, гл. Разрѣзать. Хліб.... роскраяв. МУЕ. ІІІ. 41. Роскраємо серце на дві половині. Чуб. V. 856.
Скрипотіти, -почу, -тиш, гл. = скрипіти. Ворітця скрипочуть. Грин. I. 147.
Спотич нар. = спотикача. Пішов він п'яний спотич додому. Камен. у.
Удоптати, -пчу, -чеш, гл. = утоптати. Вдоптав я стежечку через петрушечку. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АТРАМЕНТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.