Жакува́ння, -ня, с. Разграбленіе, расхищеніе. Збагатили хижу силу жакуванням-лупом.
Забрьо́хувати, -хую, -єш, сов. в. забрьо́хати, -хаю, -єш, гл. Замачивать, замочить, забрызгивать, забрызгать грязью (платье).
Завво́лити, -лю, -лиш, гл. Пожелать, захотѣть. Як завволите, сестро Меланів, — одказала Катря.
Завовту́зитися, -жуся, -зишся, гл. Завозиться надъ чѣмъ нибудь.
Засе́лювати, -люю, -єш и заселя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. засели́ти, -лю́, -лиш, гл. Заселять, заселить.
Півкіпник, -ка, м. Пятнадцать копеекъ. Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату.
Полотно, -на, с.
1) Полотно, холстъ. Побіліла, як полотно. Закохалась дівчинонька в хлопця молодого, і наготовила рушників з полотна нового.
2) = пілка 3.
3) Клинокъ косы. Ум. полоте́нко, полотенце, полотенечко. Всього потрошку — і конопель, і полотенка. Полотенка на станок. Ой на тобі, подруженько, на рукава полотенечка.
Стріха, -хи, ж.
1) Край соломенной крыши, выступающій за стѣну. І горобець свою стріху має. Да вже весна красна із стріх вода капле.
2) Соломенная крыша. Ум. стрімка.
Тьмавий, тьмяний, -а, -е. 1) Тусклый. Тьмане скло.
2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такті?
Устарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться, созрѣть вполнѣ. Поки молода кукуруза, то біла, а як устаріється — жовта. Хай устаріються огірки, то буде на насіння. Устарівся мак.
