Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добуванка

Добува́нка, -ки, ж. = Добування. 1) «А як твоя, сину, добувачка в батька?» — Еге, ляща по потилиці дав. Черном. 2) Та не легка й добуванка. Двадцять літ служив-проклинав, а ся п'ятолітня добуванка, так гірша од пекла здається. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБУВАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБУВАНКА"
Жоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Коробиться.
Зімогрі́й, грія, м. Названіе шубы. Зімогрій кожух. К. Дз. 225.
Знатурити, -рю, -риш, гл. Снаровить. Знатурив коня. Н. Вол. у.
Йойлик, -ка, м. Плакса. Шух. І. 32.
Котига, -ги, ж. Телѣга, на которой возять необходимые для пастуховъ овецъ припасы. Левч. Мали вони ще при отарах і котигу... возили харчі, воду і дрова. Стор. II. 182.
Посолити, -лю́, -лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила. Чуб. V. 1165.
Прамено, -на, с. Волокно, нить. З конопель прамена. Вх. Лем. 455.
Списуватися, -суюся, -єшся, сов. в. списа́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Списываться, списаться.
Усиротіти, -тію, -єш, гл. Осиротѣть. Чого се я такеньки і чим зажурилась?... Чи я ж сьогодні всиротіла? чи се тепер тільки зубожіла? МВ. ІІ. 105.
Шкадрон, -на, м. Эскадронъ. Не було в Білій Церкві польського війська більш як один шкадрон. КС. 1884. VIII. 722.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБУВАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.