Відбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбути, -буду, -деш, гл. 1) Отбывать, отбыть, исполнять, исполнить (повинность), отрабатывать, отработать. Проханий кусок горло дере, бо тяжко його відбути. Як заробив, так і відбудеш.
Зага́тистий, -а, -е. . зага́тиста земля́ Земля, содержащая корни и пр. мѣшающее свободному движенію плуга.
За́ступень, -пня, м. Древко, ручка къ заступу.
Зрана нар. Поутру, съ утра. По закутках зрана до вечора стоять діди.
Підмурок, -рку, м. Основаніе стѣны, фундаментъ.
Розбайоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расходиться, разозлиться. От як розбайорився.
Рукодільство, -ва, с. Ремесло, кустарный промыселъ. Він живе хліборобством тілько, ніякого рукодільства не знає.
Судак, -ка, м. Рыба судакъ, Lucioperca sandra. Ой знати, знати рибку щуку меже судаками. Ум. судачо́к.
Чистюнький, -а, -е., Ум. отъ чистий. .
Шапка, -ки, ж.
1) Шапка. Чорт бери тапку, аби голова ціла.
2) Снопъ съ развороченнымъ верхомъ, положенный сверхъ полукіпка.
3) — жидівська. Растеніе Leontodon taraxacum. Ум. шапочка, шапонька. Ізняв шапоньку та й поклонився.
