Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заслужити

Заслужи́ти Cм. заслужувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛУЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛУЖИТИ"
Ватажжя, -жя, с. соб. Предводители, атаманы, начальники. Желех. Ном. VI.
Доро́жній, -я, -є. Дорожный, находящійся въ дорогѣ.
Круподерник, -ка, м. Дѣлающій крупу. Оттам, мамо, мельник, оттам круподерник. Н. п.
Мулярчу́к, -ка́, м. Ученикъ каменщика. Желех.
Напозича́ти, -чаю, -єш, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. Харьк. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть. Харьк.
Повидіти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Господиня повиділа, що чоловік щось збірає. Чуб. II. 555. Циган... повидів, що кум іде з сокирою. Чуб. II. 555.
Сколупати, -па́ю, -єш, гл. Исковырять. КС. 1883. II. 389.
Стрілецький, -а, -е. Охотничій. Крест стрілецький. Федьк. І. 19.
Ухань, -ня, м. = вухань. Рк. Левиц.
Цуголка, -ки, ж. Большая трубчатая кость. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСЛУЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.