Бискупщина, -ни, ж. Епископскія владѣнія.
Відстрахатися, -хаюся, -єшся, гл. Покинуть со страху. У людей сусіди бувають добрі.... а тут усі відцурались, усі відстрахались.
Де́ржанце, -ця, с. Ручка у ложки и т. п. Уже Катруся ізломила у своїй ложечці держанце.
Жува́ти, -жу́ю, -є́ш, гл. Жевать. Живуть і хліб жують, постолом добро носять.
Зарі́нче, -ча, с. = зарінок.
Земляни́й, -а́, -е́ 1) Земляной. Хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляна хата. 2) Земной. Честь Богу, слава на високім небі, а людям спокій на землянім подолі. 3) Владѣющій значительнымъ количествомъ земли. Земляний чоловік. 4) земляне́ вугі́лля. Каменный уголь. 5) земляні гру́ші. Раст. Helianthus tuberosus L. 6) земляне́ ма́сло. Раст. Aetalium Septicum Fries. 7) земляна́ олі́я. Нефть, керосинъ. 8) земляни́й рак. Медвѣдка.
Копа, -пи, ж.
1) Міръ, сельское общество, сходка для рѣшенія судебныхъ дѣлъ; судебное засѣданіе (въ старину). Копа переможе й попа. Позови й копи страх надоїли.
2) 60 штукъ чего-либо. Тепер давай мені хоч копу таких дівчат. — Сидить курка на копі, знесла яєць три копи.
3) Копна хлѣба (въ ней 60 сноповъ). Жито жали, в копи клали. Де ж Катрусю пригорнула? (ніч) Чи в лісі, чи в хаті? Чи на полі під копою сина забавляє. Хто іде з копами, — у двір завертає. Наплюю я шпану: свою копу молочу. у копи вкласти. Побить сильно. Так мене, синку, у копи вклали, що й не приведи Мати Божа.
4) 50 копеекъ. Ой нате вам, рибалочки, мідну копу грошей. Нанялася носить воду, бо грошей не стало... кіп із вісім заробила.
5) Счетная единица у оконщиковъ: кола рядова заключаетъ въ себѣ 14 оконъ; кромѣ нея, есть копа шіснадцятка (16 оконъ), двадцятка (30), сороківка (40) и шестидесятка (60 оконъ). Ум. кіпка, кіпонька, кілочка. Поставлю женців сімсот, молодців, поставлю кіпок — що на небі зірок. Сюди хіп, туди хіп, — за сміттячко дев'ять кіп, а десята кіпка, що вимела тітка. В снопочки в'язала, в кіпочки складала.
Підлиза, -зи, об. Льстецъ, подлипало.
Пристая, -та́ї 1), м. = пристай.
2) м. = присташ.
3) ж. Вступленіе въ бракъ въ качествѣ присташа. Волію йти у жовніри, ніже на пристаю.
Простудити, -джу́, -диш, гл.
1) Охладить, охолодить.
2) Простудить.
