Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заслуженник

Заслуже́нник, -ка, м. Заслуженный человѣкъ? Ум. заслуже́нничок. Сину мій, кавалерочку, і сину мій заслуженничку, сину мій страдальничку! Похорон. причитаніе. Мил. 216.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛУЖЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛУЖЕННИК"
Закоти́ти, -ся. Cм. зако́чувати, -ся.
Клебаня, -ні, ж. 1) Шляпа. Угор. Желех. 2) = клепаня. Желех.
Николаєць, -ла́йця, м. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.
Пообмаслювати, -люю, -єш, гл. Обмаслить (во множествѣ).
Порозумнійшати, -шаю, -єш, гл. = порозумнішати.
Прилогом нар. Склонившись, наклонившись. Прилогом напився води. Вх. Зн. 55.
Ростопляти, -ля́ю, -єш, сов. в. ростопи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Растапливать, растопить, расплавлять, расплавить. Богатым та скупим вливала ростопленеє срібло в рот. Котл. Ен. 2) Растапливать, растопить (въ печи).
Ростоплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. ростопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Растапливаться, растопиться, расплавливаться, расплавиться. Комарі, боїться сонця, він каже: на сонці я ростоплюсь. Ном. № 14026. 2) Растапливаться, растопиться (въ печи).
Сіменець, -нця, м. Конопляное сѣмя. Вх. Лем. 465.
Старчук, -ка, м. 1) Нищенка. 2) = поводатарь. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСЛУЖЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.