Відпасати, -са́ю, -єш, сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають.
Кукурікання, -ня, с. Пѣніе пѣтуха.
Локта́ти, -кчу, -чеш, гл. = лоптати.
Лу́чи́тися Cм. лучатися.
Оснівниця, -ці, ж. Сновальница, сновалка. Cм. снувавка.
Оченя, -няти, с. Глазокъ. Вміла мати брови дати, карі оченята, та не вміла на сім світі щастя-долі дати. Ум. оченя́тко.
Приспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. приспори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Умножать, умножить. Бог приспоряє і ранньою і пізньою росою. Став їм Господь видимо помогати, а й в полі і в домі всю худобу приспоряти.
Ріща, -щі, ж. Валежникъ. Ум. ріщечко. Які там дрова — ріщечко саме.
Тітчин, -на, -не. Тетушкинъ, теткинъ.
Хопак, -ка, м. У птицы: гребень, хохолокъ. Cм. хобот.
