Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заслужина

Заслу́жина, -ни, ж. = заслуга 2. Ой нетяго, нетяго, нетяженько моя, де заслужина твоя? Чуб. V. 1023.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛУЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛУЖИНА"
Викрикнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Брат на мене викрикнув. Федьк.
Відтопити, -ся. Cм. відтоплювати, -ся.
Зани́куватися, -куюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] заникну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заикаться, заикнуться. Як говорить, то все заникується. Харьк.
Збанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Затосковать. Мовлять мені добрі люде, що я схорувала, а я тако й за миленьким дуже збанувала. Гол. II. 773.на о́чі. Ослѣпнуть. Уже третій рік, як збанував на очі й німого не бачить. Уман. у.
Обидень нар. На день, за день. Да мені хліба на багато треба: я на обидень поїду. Конот. у. Він обидень справиться. Конотоп. у. Обидень не вернеться відтіля. Борз. у. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку. О. 1862. II. 58.
Підлеглість, -лости, ж. 1) Подчиненность, зависимость. 2) Прѣль.
Роспустити, -ся. Cм. роспускати, -ся.
Спроба, -би, ж. Проба, опытъ. О. 1862. ІІІ. 30.
Чашовина, -ни, ж. Верхняя часть ярма, лежащая у воловъ на шеѣ. Рудч. Чп. 250. Чуб. УН. 405.
Шашелиця, -ці, ж. = шашель. Чуб. І. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСЛУЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.