Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заслужина

Заслу́жина, -ни, ж. = заслуга 2. Ой нетяго, нетяго, нетяженько моя, де заслужина твоя? Чуб. V. 1023.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛУЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛУЖИНА"
Верзікати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Вигасати, -саю, -єш, гл. Выбѣгать.
Ґабе́лок, -лка и ґабе́ль, -ля, м. Кожа молодаго теленка.
Загаси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Потушить, загасить. 2) Утратить. Де ти дів? Уже мабудь загасив? (яку там річ). Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Кипучий, -а, -е. Кипучій. Нащо мені жити на світі! крикнув Карпо і скочив у білу кипучу хвилю. Левиц. Пов. 352.
Конюхарити, -рю, -риш, гл. Быть конюхомъ. Вх. Зн. 28.
Купервас, -су, м. Купоросъ. Купервасу купувала — чорні брови малювала. Н. п.
Потемряк, -ка, м. Ночная, сумеречная бабочка. Вх. Лем. 454.
Продоїти Cм. продоювати.
Теє мѣст. = те.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСЛУЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.