Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Війтів, -това, -ве Принадлежащій війтові. Нема над ню і над війтову свиню. Не війтова дочка, та до речі говорить.
Зелене́ць, -нця́, м. 1) Незрѣлый плодъ. Cм. зеленцем. 2) Раст. Ой на горі мак сіють, під горою зеленець.
Муря́х, -ха, м. Муравей.
Попереривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перервати, но во множествѣ.
Розмахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ розмахуватися. Размахнуться.
Смердючка, -ки, ж. Раст. Valeriana officinalis L.
Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу.
Стренчити, -чу, -чиш, гл. Рекомендовать, указывать, совѣтовать. Ажеж ти мені стренчив таке ледащо.
Утоплий, -а, -е. Утонувшій.
