Здо́ювати, здо́юю, -єш, сов. в. здої́ти, здою́, здо́їш, гл. Выдаивать, выдоить, сдаивать, сдоить. Царенко зараз здоїв молока.
Кальний, -а, -е. Грязный, нечистый. В ремесника золота рука, та кальний рот. Як загнали ляхів в кальнії болота. Шлях кальний, — коні ледве-ледве сунуть. Cм. калний.
Лимарюва́ння, -ня, с. Занятіе шорничествомъ.
Ля́тва, -ви, ж. Дрянь. ля́твою-ля́тва. Дрянь дрянью.
Одудкуватий, -а, -е. Трубчатый. На городі очерет та й одудкуватий.
Олжа, -жі, ж. Ложь.
Порохнявий, -а, -е. = порохнавий. Церква стара, аж поросла, аж порохнява.
Рогачилно, -на, с. Древко къ ухвату.
Сколотчиний, -а, -е. Изъ плахтанья (сколотин) приготовленный. Сколотчиний куліш.
Стирити, -рю, -риш, гл. Встащить.