Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заперчити

Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЕРЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЕРЧИТИ"
В'язниця, -ці, ж. Тюрьма; заключеніе. Гол. І. 162. Да чи правда, що губили Пилипка в в'язниці. Лукаш. 137.
Дослу́хувати, -хую, -єш, сов. в. дослу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й тільки, каже гайдамака, дослухавши сотниківну. Стор. І. 35. 2) Слышать, услышать. Що дослуха — наче крізь воду проточну. МВ. (О. 1862. І. 81). Як річ таку суддя дослухав, низенько поклонивсь, потилицю почухав. Греб. 380.
Жовчо́к, -чка, м. = жовток. Вх. Уг. 238.
Золотець, -тця́, м. Червонецъ. То ж не піп купував і не дяк торгував, а чернець-молодець та за свій золотець. Грин. III. 552.
Мокра́вина, -ни, ж. = мокрина. Вх. Лем. 436.
Окучка, -ки, ж. У охотниковъ: огорожа изъ прутьевъ около утинаго гнѣзда. (для поимки птицы). Радом. у.
Піддавати, -даю́, -єш, сов. в. піддати, -дам, -даси, гл. Помогать, помочь приподнять тяжесть. Мнж. 127.
Підказати Cм. підказувати.
Пособачитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться подобнымъ собакѣ, переносно: развратиться. А чортова невістка-сучка, пособачилась. Рудч. Ск. У людях був, то не знав тії люльки, а з людей вийшов — пособачивсь: став люльку наминати. Харьк. г.
Штельмашня, -ні, ж. = стельмашня. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПЕРЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.