Заву́злити, -лю, -лиш, гл. Завязать узломъ. Натяг вірьовку і став зав'язувати. Не вспів він удруге завузлити, як просунулась рука.
Зако́чувати, -чую, -єш, сов. в. закоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Отворачивать, отвернуть; засучивать, засучить. Закоти комір! Дідова дочка закотила рукава. Закотив сі щиглик штанці по колінця.
Збуйнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Забушевать. Де взялись буйні вітри — збуйнували, та комаря на поміст ізвалили.
Обмостити Cм. обмощувати.
Перетижнювати, -ню́ю, -єш, гл. Провести недѣлю.
Півтретяста числ. Двѣсти пятьдесятъ.
Підхилити, -ся. Cм. підхиляти, -ся.
Почеревина, -ни, ж.
1) Нижняя часть живота.
2) Полоса кожи или сала съ брюха животнаго.
3) Пирушка послѣ крестинъ. В понеділок родилася, у вівторок хрестилася, у середу на руки зливали, в четвер почеревини пили.
4) = почеревщина 2.
Рудий, -а, -е. Рыжій. Ой ти рудий та поганий, поганого роду. Рудий, як собака. Голий, як руда миш. Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. Руда глина. Ум. руденький, руде́сенький.
Цаплячий, -а, -е. = цапиний. Цапляча борода.
