Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запанувати

Запанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Загосподствовать, воцариться. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 131. Знов смерть запанувала там, де недавно був гармидер і колотнеча. Левиц. Пов. 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПАНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПАНУВАТИ"
Білечка, -ки, ж. Ум. отъ і. біль.
Дорі́зати, -ся. Cм. дорізувати, -ся.
Заклина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. закля́стися, -кляну́ся, -не́шся, гл. Клясться, поклясться. Заклялась і забожилась, що не прийде до хати. Чуб. V. 656. Мотря заклиналась, що бачила холеру.
Легіник, -ка, м. Ум. отъ ле́гінь.
Нуте меж. Нуте. Гей, нуте, косарі! Ном. № 9999.
Перегодом нар. Спустя нѣкоторое время. Я прийшла туди, перегодом увійшов і гончарь. Павлогр. у. На вгороді редька, нема мого Федька! Ось перегодом біжить огородом. Мил. 101.
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом. Черниг. у.
Страма, -ми, ж. Постыдное дѣло. Що я роблю страму таку. Алв. 24.
Унурити, -рю, -риш, гл. Опустить, потупить. А Сафат унурив соболі свої очи в землю. Федьк.
Хибаль нар. = хиба, нар. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПАНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.