Безталанниця, -ці, ж. Несчастная женщина, горемыка. Доню одинице та й безталаннице! Ум. безталанничка, безталанночка. Моя дочка безталанничка і бездольничка. А вона, безталанночка, поклонилась. То ж ваша дочка безталанночка, що без долі вродилась, без щастя зросла.
Віяння, -ня, с. 1) Вѣяніе, дуновеніе. 2) Провѣиваніе хлѣба.
Возове, -вого, с. Натуральная повинность въ видѣ перевозки чего-либо. Возове одбудеш, шість віз привезеш колод.
Дрі́па, -пи, ж. = задріпа? Уродиться ж дріпа, мов червива ріпа.
Кварта, -ти, ж. 1) Кварта, мѣра жидкостей. Три кварти не простої горілки, оковитої взяли. Смиренна правда одкуповується од смілої нахаби квартою горілки. квартами продаютъ сѣмена лука. 2) Кварта — посуда. Він сьому випивши осьмуху, послідки з кварти виливав. Ум. ква́ртонька, кварточка. Ой піду я до шинкарочки, возьму меду й да дві кварточки. Cм. еще: кватирка, кватирочка, квартирка, квартуга.
Ми́йниця, -ці, ж. Умывальникъ, умывальный тазъ.
Підсудній, -я, -є. Находящійся подъ судомъ, подсудимый. Йому не минеться; аби трохи де вкрав, то зараз його зроблять підсуднім чоловіком. І що то кажіть? Одколи живу на світі, — не траплялося, щоб підсуднього настановили громадським урядником.
Поменшання, -ня, с. Уменьшеніе.
Стальовий, -а, -е. = сталевий. В мене двері тисовії, в мене замки стильовії.
Шептати, -пчу, -чеш, гл.
1) Шептать. Тихо стало в хаті, тілько наймичка шептала: «Мати.... мати.... мати....» Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. про тебе і в шпиталях шепчуть — говорятъ хвастливому.
2) О знахарствѣ: пришептывать. Не так буде, як ворожка шепче, а так буде, як Бог дасть.
3) Наговаривать, наушничать.
