Дурносмі́х, -ха, м. Смѣющійся безъ повода.
Заві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. заверті́ти, -верчу́, -ти́ш, гл. 1) Обвивать, обвить тканью, бумагой и пр., заворачивать, завернуть, обертывать, обернуть. Не лізь на колодку, бо заб'єш головку, та буде боліти, нічим завертіти. Мені, дівко, та пришиють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. 2) Завертывать, завертѣть, завинчивать, завинтить.
Зотліти, -лію, -єш, гл. Истлѣть. Моє біле тіло під нагайкою зотліло. Хусточка зотліла. Пішла вона (надія) на той світ в преісподню, коли ще й там знайду впокій, зотлівши.
Огрядний, -а́, -е́ Дородный. Огрядний високий парубок. Ум. огрядне́нький. Хоч низенька, так огрядненька. Стріла нас панночка сже доросла й огрядненька собі.
Півзен, -на, півзень, -ня, м.
1) = півзина.
2) Въ шутку: сопля. От поправ півзеня під носом! ще-сь не навчив, щоб матір навчати.
Поприборкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и прибо́ркати, но многихъ.
Потерятися, -ря́юся, -єшся, гл. Испортиться, разорваться, разрушиться, разстроиться. Ой десь стоїть парочка, любая розмова, ой як третій умішається, то й потеряється.
Сійник, -ка, м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють.
Трейтяка, -ки, ж. Трехлѣтняя телка. Худібку мали в себе невеличку, теличку-трейтяку.
Шкарубина, -ни, ж. = шкалубина = шкарлубина. Дивиться хазяїн шкарубиною, що робить жовнір із господинею.
