Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спокута

Спокута, -ти, ж. Покаяніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКУТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКУТА"
До́грабки, -ків, мн. Конецъ сгребанія, уборки сѣна. Вх. Лем. 410.
Зача́ток, -тку, м. Начало. Н. Вол. у.
Обснути, -сну́, -не́ш, гл. Заснуть. Люде обляжуть, обснуть, первий сон заснуть, то й не чують нічого. Пирятин. у.
Патякати, -каю, -єш, гл. Разглагольствовать. Сидить з п'яницями, патякає. Г. Барв. 290.
Підітнути, -ну, -неш, гл. = підтяти.
Підпалий, -а, -е. ? Воли великі, гнідої шерсти, аж підпалі. Сим. 213.
Полотенко, -ка, с. 1) Ум. отъ полотно. 2) Полотно для сита. В'язка личаних полотенків на решета. О. 1862. IX. 63. 3) = полотенце 3. Вх. Уг. 261.
Теліп! меж., выражающее покачиваніе. На березі сидит Пилип та бідою теліп-теліп! Чуб.
Темнощі, -щів, ж. мн. Тьма, темнота, мракъ. Ой як зайдеш за хмароньку, стань в темнощі цілий. Чуб. V. 102.
Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли. Св. Л. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОКУТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.