Вивіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вивірити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить. Вивіряймо, чи багато чарок у пляшці. 2) Испытывать, испытать, извѣрить. Ти думаєш, козаченьку, що я уміраю, а я з тебе, молодого, ума вивіряю. Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою.
Жовтозеле́ний, -а, -е. Желтозеленый.
Загри́зти, -ся. Cм. загриза́ти, -ся.
Кло, кла, с.
1) Ребро, грань, гребень предмета. Доґи (= клепки) клом — боками щільно приставали до себе.
2) Клыкъ (свиной). Болѣе употр. во мн. ч. кла.
3) Ростокъ. Цибуля пущат кла.
Мая́чний, -а, -е. Видный, замѣтный. То вид маячніший, завидніший був, поки не стригсь, а як чуба збув, то таке гостропике стало.
Надува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = надиматися.
Повід, -вода, м. Поводъ. Украдено в мене коня вороного і поводи з зеленого шовку. Ум. повідець.
Прозімувати, -му́ю, -єш, гл. = перезімувати.
Роззяпити Cм. роззяплювати.
Спечний, -а, -е. Жаркій, душный (о днѣ).
