Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спосібний

Спосібний, -а, -е. 1) Годный, пригодный, нужный. Такий спосібний, як віл до корита. Ном. № 6549. Він мені чоловік спосібний, бо він лісу стереже, то й дров дасть. Камен. у. 2) Удобный, надлежащій, своевременный. Дорога спосібна. Шух. І. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОСІБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОСІБНИЙ"
Архире́йський, -а, -е. Архіерейскій.
Відлютувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Отпаять.
За́крючка, -ки, ж. Извилина. Харьк.
Іванова мушка, -ки, ж. Насѣк. = світун. Вх. Пч. І. 6.
Льо́лька, -ки, ж. Ум. отъ льоля.
Мача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Мочить, намачивать. Копай, доню, корінці, мачай, доню, в горільці. Чуб. V. 417.
Почеркнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Коснуться, задѣть. Через тин утікав та й не почеркнувся. Мет. 109.
Ремно нар. = ревно.
Урядок, -дку, м. Установленіе, порядокъ. Через тоті пани, пани, через ті урядки прийде ми се завішити ногами до грядки. ЗЮЗО. II. 554.
Шлаптю нар. Рысцой. Проїхавсь геть від возів шлаптю.... Попустив поводи, — пішов вороний ристю. О. 1861. X. Кух. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОСІБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.