Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спосібний

Спосібний, -а, -е. 1) Годный, пригодный, нужный. Такий спосібний, як віл до корита. Ном. № 6549. Він мені чоловік спосібний, бо він лісу стереже, то й дров дасть. Камен. у. 2) Удобный, надлежащій, своевременный. Дорога спосібна. Шух. І. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОСІБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОСІБНИЙ"
Величінь, -ні, ж. Величина; огромность. Ми можемо вияснити величінь сонця. Дещо. (4-те вид.), 26.
Гармасарь, -ря, м. Жеребець. Желех. Вх. Зн. 9.
Досва́татися, -таюся, -єшся, гл. Досвататься до чего нибудь.
Квацяти, -цяю, -єш, гл. Размазывать. Ото не їсть, а тільки квацяє.
Крутанина, -ни, ж. 1) Суетня, хлопоты. Там така крутанина, що ну: все тілько там підмети, там застели та принеси. Брацл. у. 2) Путаница.
Пообчищатися, -щаємося, -єтеся, гл. Обчиститься, очиститься (о многихъ).
Розіллятися, -ля́юся, -єшся, гл. = розлитися. Розіллявся сильно-дуже Дунай бистра річка. Чуб. V. 323.
Слововивод, -да, м. Словопроизводство. Ном. Передмова VI.
Угризатися, -заюся, -єшся, сов. в. угризтися, -зуся, -зешся, гл. Въѣдаться, привязываться, привязаться.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Камен. у. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОСІБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.