Бадьоритися, -рюся, -ришся, гл. Бодриться, молодиться, молодечествовать. А диво цариця, мов та чапля між птахами, скаче, бадьориться.
Говоріння, -ня, с. Говореніе, манера говоренія.
Карта, -ти, ж. 1) Четырехугольникъ, четырехугольная площадь, клѣтка. Употребляется, когда говорится о полевой землѣ, о рисункѣ клѣтчатой матеріи. 2) Листокъ бумаги. І взявши карту, щоб на їй писать споминник дорогий. Паперу пів карти. 2) Игральная карта. Балакають, у карти грають, співають. В карт грають. 4) Билетъ. 5) Письмо. 6) Указъ, предписаніе. Чоловіче біснуватий, нащо жінку продавати? Прийшла мені карта з неба, на податок грошей треба. Пала карта від цісаря з самої Верони, а щоби ми, молоденькі, ступали до войни. Ум. картка, карточка.
Поскрібачка, -ки, ж. Царапающая.
Поскромити, -млю́, -миш, гл. Укротить, усмирить.
Пульч меж. Призывъ для инд. куръ.
Саєт, -ту, м. сайта, -ти, ж. 1) Годъ тонкаго англійскаго сукна. Штани із дорогої саєти. 2) Шелковая матерія? Жінки у золоті, у саєті, у намистах дуже дорогих.
Ухлюпати, -паю, -єш, ухлюстати, -таю, -єш, гл. Обрызгать, забрызгать.
Шаркан, -на, м. Сильный вѣтеръ, буря.
Шелом, -ма, м. Шлемъ. Брязчить шабля о шеломи, трещать списи гартовані. Ум. шеломо́к.
