Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спокволу

Спокволу, спокволя, нар. Исподоволь, понемногу. Так то пани ляхи наших панів русинів до себе спокволя своїми модами та вигодами попритягали. К. Хм. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКВОЛУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКВОЛУ"
За́сця́нка, -ки, ж. Замочившаяся уриной.
Знатий, -а, -е. Видный, замѣтный. Знаті були міщане раз уже з того, що не носили шабель, — тілько ніж коло пояса: одні пани да козаки ходили при шаблях. К. ЧР. 63.
Кашний, -а, -е. Икристый. Кашна риба. Чигир. у.
Ліка́рня, -ні, ж. Больница. Славяносербск. у.
Невідничий, -чого, м. = невідник. Звели ти своїм невідничим, — хай вловлять рибку. Мнж. 33.
Оселка, -ки, ж. 1) Оселокъ. 2) = веселка.
Отелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Отелиться. Корова отелиться. Чуб. І. 50.
Певен, -вна, -не = певний. Як що зробиш, парубче, своє діло як слід, — тоді я буду певен і знатиму, що все у гаразді.
Повідправляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Отправить, отослать (многихъ). До людей діти поодправляю. Мил. 187. 2) Окончить служеніе въ церквяхъ. Скрізь по церквах уже повідправляли службу Божу. Харьк. у.
Сполоханий, -а, -е. Испуганный, встревоженный. Деякі хлопці вискакують з вікон, як сполохані кури з сідала. Левиц. І. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОКВОЛУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.