Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спокволу

Спокволу, спокволя, нар. Исподоволь, понемногу. Так то пани ляхи наших панів русинів до себе спокволя своїми модами та вигодами попритягали. К. Хм. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКВОЛУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКВОЛУ"
Басарабія, -бії, ж. 1) Бессарабія. Три нарубки пішли на Басарабію зароблять. Рудч. Ск. І. 198. 2) іти на бесарабію, кромѣ прямого значенія: быть бродягой, находиться въ бѣгахъ. Шейк.
Віслюк, -ка, м. Оселъ. Як віслюк хвицкне, в полицію не йти. Ном. № 4133.
Воскувати, -ку́ю, -єш, гл. Вощить.
Дальнозо́ркий, -а, -е. Дальнозоркій. Гайсинск. у.
Крас, -су, м. = краса. Вдовонька не дівонька, не дівочий крас. Чуб. V. 71.
Підбитяк, -ка, м. = підбитеняк. Гол. Од. 72.  
Стенути, -ну, -неш, гл. 1) Качнуть. Грин. III. 405. Човна стенув. 2)плечима. Пожать плечами. Св. Л. 107.
Тмин, -ну, м. Раст. Carum Carvi L. ЗЮЗО. I. 116.
Хода II, нар. Убѣгать, уходить скорѣй, давай, Богъ, ноги. Чорт баче, шо біда, та хода. Грин. II. 87. Вона за ним, він хода, біжить. Мнж. 149.
Ходовитий, -а, -е. Имѣющій хорошій шагъ, поступь. Ходовитий кінь. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОКВОЛУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.