Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сполонити

Сполонити, -ню, -ниш, гл. У Желех.: сдѣлать краснымъ. Желех. ссылается на нижеслѣдующее місто буковинской пѣсни: Ой маю я в царя нивку, — в чистім полі могилку: карабінцами виорана, а кульками засіяна, білим тілом зволочена, кровцев сполонена. ЗОЮР. II. 579. Едва-ли здѣсь не ошибка: вѣроятно, слѣдовало-бы: сполочена (отъ сполокати), какъ того и рифма требуетъ. Второе значеніе у Желех. вѣрнѣе: наполнить, напитать влагой, полить, сильно смочить: Кровцев землю сполонила. Cм. сполонитися и сповенити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛОНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛОНИТИ"
Вістря, -ря, с. Остріе. Шух. І. 153, 175, 291.
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Вош и воша, -ші, ж. Вошь. Держись, як воша кожуха. Ном.
Ганебно нар. Позорно, постыдно.
Дола́сити, -ся = доласувати, -ся.
Жовчо́к, -чка, м. = жовток. Вх. Уг. 238.
Заті́пати, -паю, -єш, гл. Начать трепать.
Костяниця, -ці, ж. = камениця 2. ЗЮЗО. І. 134.
Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ном. № 11559. Ом. Отрутонька. Чуб. V. 879.
Ужик, -ка, м. Ум. отъ уж.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОЛОНИТИ.
114
TheDarkMax2
2018-01-03 14:59:07
Нагадує за формою пол. spłonąć - згоріти. Етимологічно когнатом має бути укр. сполонути.

1
2
Цитувати
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.