Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сполитися

Сполитися, -лю́ся, -лишся, гл. = сполятися. Ми з ним не сполимось. Н. Вол. у. (Лобод.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛИТИСЯ"
Вапельник, -ка, м. Приготовляющій известь. Cм. вапняр.
Голосний, -а, -е. 1) Громкій, голосистый, звучный. Отець Хома вага голосний. Шевч. 503. Голосний, як дзвін та дурний, як довбня. Ном. № 6313. Голосна гармата. Шевч. 450. Голосна луна розляглась серед тихої ночі. Левиц. І. 109. 2) Гласный (о звукахъ рѣчи). Левиц. І. 163. О. 1862. І. 67. Ум. голосненький.
Заклю́нути, -ся. Cм. закльовувати, -ся.
Ма́рник, -ка, м. Бѣсъ. Вх. Лем. 434.
Наздава́ти, -даю́, -є́ш, гл. Надавать, надарить.
Неминуще нар. = неминуче. Вже ж його неминуще оддавати. ХС. VII. 421.
Никлий, -а, -е. Поникшій, съ опущенной головой, а переносно: печальный. Никлі ходять (воли), і їм погано, так як і мені. Г. Барв. 338.
Перевертаник, -ка, м. Лепешка изъ картофеля, кукурузной муки и овечьяго сыру. Вх. Зн. 47.
Прогрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. прогребти, -бу, -бе́ш, гл. Прогребать, прогресть, прочистить. Прогріб присок в огнищі. Грин. II. 183. Чорний ворон.... кіхтями-ніхтями прогрібає. Мил. М. 38.
Ропуха, -хи, ж. = ропавка. Вх. Пч. II. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.