Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

споружитися

Споружитися, -жуся, -жишся, гл. Собраться со средствами, съ силами на что, приготовиться къ чему. Я тільки споруживсь іти в волость, аж і він тут їде. Екатер. у. Що ти бовкунцем ореш? — Та нема паноче, другого волика; оце насилу споружились на одного. Чуб. II. 543.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРУЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРУЖИТИСЯ"
Боднарь, -ря, м. и пр. = бондарь и пр. Шух. I. 249.
Зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. МВ. (О. 1862. III. 54)Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата. Стор. II. 31.
Коцур, -ра, м. Котъ. Желех. кіт коцури во́зить. Котъ мурлычетъ. Вх. Лем. 42
Люди́щаУв. отъ люде.
Молодю́к, -ка, м. Младенецъ. Рисю, рисю, молодюк плаче, молодюк плаче — їсти хоче. Рудч. Ск. II. 53.
Му́лька, -ки, ж. = мілька.
Позабудовувати, -вую, -єш, гл. Застроить (во множествѣ). Обидва двори позабудовував.
Порозчиняти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и розчинити, но во множествѣ.
Тріні, тріньки, трінюні, трінюсі, нар. Немножечко. Полт. г. Харьк. г., Екатер. г. Слов. Д. Эварн.
Щепільник, -ка, м. = щепій. Він росказував се прилюдно. Там був тоді й щепільник, той, що віспу щепить. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОРУЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.