Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сполошитися

Сполошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Встревожиться, испугаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛОШИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛОШИТИСЯ"
Брижка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.
Доло́шка, -ки, ж. Ум. отъ доло́ня.
Житов'я́, -в'я́, с. 1) Житье. Левч. 40. 2) = жилище. На усю садибу їх, на усе житов'я пала пустиня. МВ. (О. 1862. І. 97).
Загарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Запросить (цѣну). Загарував за їх аж п'ять рублів. Зміев. у.
Зако́чувати, -чую, -єш, сов. в. закоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Отворачивать, отвернуть; засучивать, засучить. Закоти комір! Дідова дочка закотила рукава. Рудч. Ск. II. 55. Закотив сі щиглик штанці по колінця. Чуб. V. 1145.
Збри́днути, -ну, -неш, гл. Опротивѣть. Желех.
Невістюк, -ка, м. = бабій.
Пороспухати, -хаємо, -єте, гл. Распухнуть (во множествѣ).
Розславляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розславити, -влю, -виш, гл. Разглашать, разгласить. Хтось цікавий підхопив та розславив по селу — от і поговір став недобрий. МВ. ІІ. 181.
Трай, траю, м. Судьба, успѣхъ, удача, счастіе. Аби їм Бог дав хліба і соли, трай добрий і вік довгий. ЗЮЗО. II. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОЛОШИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.