Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спокусник

Спокусник, -ка, м. Искуситель. Єв. Мт. IV. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКУСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОКУСНИК"
Бабе́ць, -бця́, м. Рыба Cottus, бычекъ, головачъ. Вх. Пч. II. 19. Cм. Голова́ч, ба́ба 24.
Вигноювати, -ноюю, -єш, сов. в. вигноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить. Звенигор. у. У добре вигноєнім городі копають підмети — грядки. Шух. І. 164. Вигноїла наша якономія цей год 25 десятин. Конст. у.
Заткну́ти Cм. затикати.
Знемиліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться непріятнымъ.
Кайла (м.?) Венгерскій быкъ съ большими рогами. Желех.
Пастухувати, -ху́ю, -єш, гл. Пастушествовать, быть пастухомъ. Черк. у. Мій син те літо пастухував. Волч. у.
Підсукати Cм. підсукувати.
Погорілля, -ля, с. Несчастье отъ пожара. Він просить на погорілля.
Слютняк, -ка, м. пт. удодъ. Вх. Лем. 467.
Уеднати, -на́ю, -єш, гл. Договорить, уговорить. Да покуль батенька я в'єднав, я свою шапочку стер і зм'яв. Мет. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОКУСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.