Доганя́ти I, -няю, -єш, сов. в. догна́ти, дожену́, -неш, гл. 1) Догонять, догнать, нагонять, нагнать. Запрягайте коні в шори, коні ворониї; доганяйте літа мої, літа молодиї. Швидко іди ти, — доженеш лихо; іди тихо, — тебе дожене лихо. 2) Догонять, догнать, пригонять, пригнать. Та як догнав до Смілянської греблі, вони й вскочили у Смілу. 3) Въ какой либо работѣ, сопряженной съ прохожденіемъ пространства (напр. косьба): доходить, дойти до конца. Батько не догнав постаті, занедужав.
Непроворняка, -ки, об. Непроворный человѣкъ. Ішла роззявляка, а їхав непроворняка.
Пороспростирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и роспросте́рти, но во множествѣ.
Ревучий, -а, -е. Ревучій. По колізеї ревучим громом пронеслась і стихла буря. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні, було чути, як реве ревучий.
Розманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Разнѣжиться.
Розшийнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = розшайнутися. Розшийнулися оси, покотилися сльози.
Сітнити, -тню, -ниш, гл. О дождѣ: накрапывать, моросить.
Сливонька, сливочка, -ки, ж. Ум. отъ слива.
Хрумкати, -каю, -єш, гл. = хрумати.
Шашелиця, -ці, ж. = шашель.
