Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спориш

Спориш, -шу, м. Раст. Poligonum aviculare L. Анн. 263. Ой не стелися, зелений споришу, а по крутій горі. О. 1861. IV. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРИШ"
Бігчи, бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти. Желех.
Забі́га, -ги, об. Бродяга, пришелецъ. Та се мабуть якийсь забіга. Харьк.
Змерзлюх, -ха, м. Мерзлякъ, зябкій человѣкъ. Желех.
Мізе́рія и пр. = мизерія и пр.
Отора, -ри, ж. Закваска. Котл. Ен. (Изд. 1809). Словарь 10.
Соннивий, -а, -е. = сонливий. Я хоч соннивий, та все таки раніше встав. Зміев. у. Невістка соннивая, дрімливая. Н. п. Черн. у.
Ставище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ прудъ. Лохв. у.
Халамид, -да, м. = халамей. ЕЗ. V. 151.
Царіградський, -а, -е. 1) Константинопольскій. 2)ка лоза. Раст. Elaeagnus hortensis L. ЗЮЗО. I. 121.
Щебетливий, -а, -е. 1) О птицѣ: постоянно щебечушій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. ІІ. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОРИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.