Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сполошити

Сполошити, -шу́, -шиш, гл. Потревожить, испугать. Не боїмся ні ляхів, ні ляцької шати, як нас схотять сполошити, утікнем до хати. Лукаш. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛОШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛОШИТИ"
Косичити, -чу, -чиш, гл. Украшать цвѣтами или зеленью. Желех.
Однокровник, -ка, м. Родственникъ, единокровный. Зміев. у.
Побрати, -беру́, -ре́ш, гл. Взять (во множествѣ), забрать; разобрать. От поберуть коси да й пійдуть ніби то косить. ЗОЮР. I. 287. Чи ти ж казав, щоб свої ложки побрали? Рудч. Ск. І. 186. Наварили, посідали кругом казана, побрали ложки. Драг. 340. 2) Вырвать, выдергать (ленъ, коноплю). Я свої конопельки сама поберу. Грин. III. 302.
Полова, -ви, ж. Мякина. Мани та й мани, як горобця на полову. Ном. № 3098. Ум. половка, полівка. Ном. № 3098. Половочка.
Понадрубувати, -бую, -єш, гл. Надрубить (во множествѣ). Кілочки понадрубувати треба, бо дуже довгі. Харьк. у.  
Поохотитися, -чуся, -тишся, гл. Пожелать, захотѣть.
Скошлатіти, -тію, -єш, гл. Стать всклокоченнымъ.
Убухувати, -хую, -єш, сов. в. убухати, -хаю, -єш, гл. Много сразу чего наливать, налить. Шейк. О деньгахъ: много вкладывать, вложить въ какое либо дѣло, предпріятіе. Де він усі свої гроші туди вбухав. Харьк. у.
Умалити, -ся. Cм. умаляти, -ся.
Фактичний, -а, -е. Фактический. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОЛОШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.