Добро́дійка, -ки, ж. 1) Благодѣтельнница. 2) Сударыня. "Так ти на тім світі була?» — Була, моя добродійко. — «Що ж ти там бачила?» — Усе бачила, добродійко, що діється з грішними душами. 3) Госпожа. Добродійка N сіми днями виїхала звідси. 4) Шано́вна добро́дійко! Високопова́жна добро́дійко. Милостивая государыня! Ум. Добро́дієчка.
Закади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Закадить (о кажденіи ладономъ). 2) Задымить. Витяг з кишені гаманець з своїм тютюном і закадив махоркою.
Замерза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. заме́рзти, -зну, -неш, гл. Замерзать, замерзнуть. А виглядай мене, сестро, як будуть о Петрі сині озера замерзати. Болото сю зіму не замерзала. Хата, 169. Так замерзло, що хоч тури гони.
Ночувальник, -ка, м. Ночлежникъ, ночевальщикъ.
Обзолотити, -лочу, -тиш, гл.
1) Озолотить. Сонце обзолотило промінням груші й вишні і квітки.
2) Обогатить. Чи я б тебе, доню моя, не обзолотила?
Попідпікатися, -каємося, -єтеся, гл. Подпечься, поджариться. Я люблю, щоб пироги добре попідпікалися.
Присапати Cм. присапувати.
Проклятущий, -а, -е., Ум. отъ проклятий. Бранное слово. Така натура вже проклятуща удасться. А проклятущий хміль як рута зеленів.
Смаковитий, -а, -е. Вкусный. Горілко моя смаковита, хто ж тебе наливатиме?
Укладистий, -а, -е. Вмѣстительный, емкій. Це горщик малий, та вкладистий.
