Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спорохнавіти

Спорохнавіти, спорохнявіти, -вію, -єш, гл. Сгнить, превратиться въ пыль, въ труху (напр. о деревѣ). Спорохнавіла груша. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРОХНАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОРОХНАВІТИ"
Близня, -няти, с. 1) Ребенокъ близнецъ. 2) мн. Близнята. Двойни. Дівка не повинна їсти усього близнята — яблука там чи що, бо буде вагоніть усе близнятами. Ном. № 286. 3) мн. = близнюк 4. а. Kolb. І. 51. Ум. близнятко, близняточко. ЗОЮР. І. 34.
Дочвала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Доплестися, добрести. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів. Котл. Ен. V. 20.
Коротенько нар. 1) Коротко. 2) Кратко. Скажемо хоч коротенько, з яких частин вода складається. Дещо.
Набахту́рити, -рю, -риш, гл. Набить вздоромъ, пустяками (голову). Набахтурив йому голову.
Повитавати, -таю, -єш, гл. Показаться (изъ подъ протаявшаго снѣга). Травичка повитавала з під снігу.
Поосідати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и осісти, но во множествѣ.
Притикати I, -ка́ю, -єш, сов. в. приткати, -тчу, -тче́ш, гл. Притыкать, приткать, выткать еще нѣкоторое количество.
Провалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. провали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Проваливаться, провалиться. Туди ке підскочиш, туди не провалишся. Ном. № 2033. 2) Проламливаться, проломиться. Ударив кулаком у стіну, — так стіна і провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. І. 104.
Рамці, рамця, -ців, ж. мн. 1) = рамка. Левиц. І. 8. 2) = рама 2. Шух. I. 90.
Чорний, -а, -е. 1) Черный. Чорний як циган. Ном. № 8527. Очі чорні, як терночок. Н. п. Чорні брови маю, та й не оженюся. Н. п. Чорна свита. МВ. І. 108. Чорна хмара. МВ. ІІ. 14. 2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. Н. п. чорне море. Черное море. Чорним морем далеко гуляли. АД. І. 209. чорне сло́во. Брань, ругательство, преимущественно съ упоминаніемъ чорта. Він назвав мене чорними словами, каже: сякий-такий сину, та й по матерному. Новомоск. у. 3) говорити по чорному. Упоминать чорта въ рѣчи. Борз. у. Ум. чорненький, чорнесенький. Чуб. V. 243. чорненечкий. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОРОХНАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.