Виполіскувати, -кую, -єш, сов. в. виполоскати, -щу, -щеш, гл.
1) Выполаскивать, выполоскать. Виполоскали, обмили, та й принесли у шинок.
2) Вымывать, вымыть, уносить, унести водой. На саме дно (чорт) спуститься, вхватить землі в пащеку і с тею землею наверх. А море глибоке, поки.... вирине він з моря, то вода вже геть виполоскала землю з рота.
Згаку́ нар. Зря, необдуманно. Дурню ти божий! Хиба там шлях, чи що, шо тебе згаку понесла лиха година у яку яругу.
Мошна́ч, -ча, м. Раст. Sedum acre L.
Півня, -ня́ти, с. Птенчикъ, пѣтушокъ. Ум. півня́тко.
Понаставляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и наставити, но во множествѣ. Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч.
Пропрасувати, -су́ю, -єш, гл. Прогладить. Усісінький день пропрасувала.
Скритися, -рюся, -ришся, гл. = искрити. На личмані в мене (од сонця).... як зоря скриться.
Талапати, -паю, -єш, гл.
1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ.
2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду.
3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Трусанина, -ни, ж.
1) Обыскъ.
2) Смятеніе, сумятица. З самого світу у нас трусанина настала, приїхав мировий, дак і мого чоловіка забрато.
Шапчорина, шапчури́на, -ни, ж. = шапчери́на. На парубочках платтє все лиха да ряднина, а сірая да сірячина, а ізверху да шапчурина.
