Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузько

Бузько, -ка, м. 1) Листъ, Ciconia alba. Вх. Пч. І. 16. Тішиться, як би го бузько носом ськав. Ном. № 12676. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 205.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЬКО"
Ватагувати, -гую, -єш, гл. Быть ватагом. Шух. I. 218.
Жерсти́ти, -рщу́, -сти́ш, гл. Покрывать жестью.
Лівку́тниця, -ці, ж. = лівачка. Вх. Зн. 33.
Льоно́к 2, -нку, м. 1) Ум. отъ льон. 2) Раст.: a) Linaria vulgaris. ЗЮЗО. І. 126. б) Linum catharticum. ЗЮЗО. І. 126.
Росхапувати, -пую, -єш, сов. в. росхапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Расхватывать, расхватать. Товариство миттю випило воду і росхапало сухарі. Стор. МПр. 113.
Скарбулитися, -люся, -лишся, гл. Свернуться въ кольцо, въ трубку. Вх. Уг. 267.
Струпішати, -шаю, -єш, струпішіти, -шію, -єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло. Н. п.
Ужовкнути, -ну, -неш, гл. Пожелтѣть (отчасти).
Учетверо нар. Вчетверо. Мені, попові, звісно, учетверо против простого, дякові — удвоє. Кв.
Шишак, -ка, м. Шлемъ, каска. Котл. Ен. К. Досв. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.