Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузьків

Бузьків, -кова, -ве 1) Принадлежащій аисту. Бузькове гніздо. 2) — огень. Раст. Lychnis flos cuculi. Вх. Пч. 11. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЬКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЬКІВ"
Гидосний, -а, -е. = гидкий. Левч. 95.
Ґе́лґати, -ґаю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать. Аф. 357.
Златкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Покрыть многими заплатами. Уся свитина була златкована чорними і рудими латками. Г. Барв. 21.
Зузуля, -лі, ж. и пр. = зозуля и пр.
Підсвинок, -нка, м. Болѣе взрослый поросенокъ. Вас. 198.
Позачіплювати, -люю, -єш, гл. Зацѣпить (во множествѣ).
Роз'їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. роз'їстися, -їмся, -їсися, гл. 1) Толстѣть, растолстѣть отъ обильной пищи. Ном. № 4839. 2) Ѣсть много. Не роз'їдайся хліба: дорогий. Конст. у. Як роз'їмось, то й недобре поїмо — какъ примемся ѣсть, поѣдимъ и невкусное. Зміев. у.
Роспуджувати, -джую, -єш, сов. в. роспу́дити, -джу, -диш, гл. Разгонять, разогнать. Мир. ХРВ. 117. Роспуджував, мов птаство, татарву. К. ПС. 65. Чи ба! вівці роспудив. Кобел. у.
Слізонька, слізочка, -ки, ж. Ум. отъ сліза, сльоза.
Стьонжка, -ки, ж. см. стьожка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗЬКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.