Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буковинка

Буковинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ буковина 1, 2. Шух. І. 177. Буковинка сі розвила. Шух. І. 197. 2) Жительница Буковины. Ум. буковиночка, буковинонька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКОВИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКОВИНКА"
Байрачок, -чка, м. Ум. отъ байрак.
Відрада, -ди, ж. 1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Мил. 115. Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада. Мет. 2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Мет. 253. Cм. відрадість.
Воювник, -ка, м. = войовник. К. XII. 58. К. ЦН. 159.
Ґно́ття, -тя, с. Отрепье.
Загро́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться гроздьями, кистями.
Надря́гнути, -гну, -неш, гл. Высохнуть, просохнуть. Угор.
Наздава́ти, -даю́, -є́ш, гл. Надавать, надарить.
Потак, -ка, м. = шпуляр, приборъ для мазанія. МУЕ. III. 25.
Рибний 1, -а, -е. Рыбный. У рибного ловця недовгії рукавця. Ном. № 12177.
Рямити, -млю, -миш, гл. Складывать въ складки. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУКОВИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.