Висота, -ти, ж. = високість. Під високу висоту злітає (сокіл).
Гицнути, -ну, -неш, гл. Подскочить, прыгнуть.
Застукоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно застучать. Шось застукотіло у вікно. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце в батька й матері швидче застукотіло.
Зупин, -ну, м. Удержъ. Гуля собі, — нема йому на світі зупину. Зупину не було її ході крівавій.
Мушта́й, -тая́, м. Мохнатая лошадь.
Обцінка, -ки, ж. Оцѣнка. Тому млинові ми обцінки ніякої не робили, а так прямо написав писарь, що він стоїть буть би то сімсот рублів.
Пазолина, -ни, ж. = печина.
Пообціловувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и обцілувати, но многихъ.
Провадити, -джу, -диш, гл. 1) Вести, везти. А куди Бог провадить? — життя. Вести жизнь. Життя провадить собаче. 2) Дѣлать. Провадили ми наше діло в благодатній тихості. Доставлять. Аж з Рейну і Угорщини бочками провадили рейнське і усякі напитки. 4) Твердить, настойчиво говорить одно и то-же. Мудрець же физику провадив. Перша каже: у небоги пристрітні уроки; друга плеще: їй завійна всунулася в боки; третя лихо зве уразом і провадить зілля: росторопшу, то хвилівник і друге безділля. провадити на вербі груші. Разсказывать небылицы. — не знать що. Нести вздоръ. Не знать що провадять!... То вигадки бабські!
Раптянка, -ки, ж. Быстрый и шумный ручей.
