Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бумага

Бумага, -ги, ж. 1) = папір. 2) Паспортъ; документъ. Іде до панії, щоб бумагу їй дала; а пані: Не хочу я, не дам тобі бумаги і їхати не пущу. МВ. У волость аж три бумазі прийшло: кажуть, якісь начальники їхатимуть. Лубен. у. Ум. бумажка, бумажечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУМАГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУМАГА"
Ара́б, -ба и ара́бин, -на, м. Арабъ. АД. І. 134. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. К. МХ. 5. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином. Чуб. V. 948.
Баділля, -ля, с. соб. Стебли, былинки, ботва. Грин. II. 86. От вони викопали картоплю, а йому оставили саме бадилля. Рудч. Ск. І. 52. Ум. бадиллячко.
Бісний, -а, -е. = біснуватий. Фр. Пр. 59.
Обридний, -а, -е. = обридливий.
Піддружка, -ки, ж. Помощница дружки. О. 1862. IV. 2, 35.
Побрехенька, -ки, ж. Побасенка, анекдотъ. Я давно чув про усі ці побрехеньки, та усе якось не діймав їм віри. Ком. І. 16.
Полишити, -шу́, -шиш, гл. Оставить, перестать. Полишили свої маєтки, та й за ним у слід пішли. Гн. І. 124. Ой полишив білий хлопець Маріку любити. Гол. IV. 506.
П'ядити, -джу, -диш, гл. 1) Мѣрять п'я́ддю. Вх. Лем. 459. 2) О гусеницѣ геометра: ползти. П'ядит усениця. Вх. Лем. 459. 3) Стремиться, достигать, добиться. Вх. Лем. 459.
Стар, -ра, -ре = старий. Стар як котюга, а бреше як щеня. Ном. № 6905.
Токан, -на, м. = мамалиґа. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУМАГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.