Гуну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дунуть, загудѣть, зашумѣть, крикнуть. Як гуне, — такий вітер! Він разом як гуне! 2) Кинуть, броситься. Гунем огулом на врага. Собаки так і гунули, та вп'ять назад.
Зрукований, -а, -е. Обрученный.
Консул, -ла, м.
1) Консулъ. З Россії... втікло три чоловіки... От — що робить? У Палац, до німецького консула.
2) Въ старинной бурсѣ: родъ надзирателя за учениками. Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун.
Ленни́й, -а́, -е́ = лянний. Розточено ленний обрус на столі. Розстелено ленні скатерті по столу.
Молода́н, -на, м. 1) Молодчикъ. Козаченьку, де ти, молодане? Ой у мого молодана біле личко, як у пана. 2) Молодоженъ.
Перемерзнути, -ну, -неш, гл. Перезябнуть. Хоч як перемерзнеш, а на печі як спотієш, то все минеться.
Переполошений, -а, -е. Перепуганный, испуганный. А чого ж ти сам себе боїшся? — поспитала його все переполошена.
Понагрішувати, -шую, -єш, гл. Нагрѣшить (во множествѣ).
Прилокшити, -шу́, -ши́ш, гл. Прибить, избить. Прилокшили його добре.
Скупія, -пії, ж. Раст. Convallaria multiflora L.
