Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буйволиця

Буйволиця, -ці, ж. Самка буйвола.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙВОЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙВОЛИЦЯ"
Азія́т, -та, м. 1) Азіатъ. 2) Варваръ, жестокій человѣкъ. Харьк. г.
Галайко, -ка, м. Крикунъ, верезга. Желех.
Гарбарувати, -ру́ю, -єш, гл. Кричать, шумѣть. У корчмі там гарбарують. Н. Вол. у.
Зазнако́митися, -млюся, -мишся, гл. = зазнайомитися. Зміев. у.
Зла́годити, -ся. Cм. злагоджувати, -ся.
Ли́шок, -шку, м. = лишка 2. Мир. Пов. І. 112.
Пирконосий, -а, -е. Курносый. Угор.
Серпуха, -хи, ж. Раст. Serratula tinctoria L. ЗЮЗО. І. 136.
Тваринка, твари́нонька, твари́ночка, -ки, ж. Ум. отъ тварина.
Урвитель, -ля, м. Сорванецъ. Там такі урвителі, шо ні в одного сусіда яблука не вдержаться. Уман. у. Два сини, що росли урвителями при батькові. Св. Л. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЙВОЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.