Колінце, -ця, с.
1) Ум. отъ коліно 1 и 4. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Рось вирвалась з неволі, як гадючка тричі зверстенилась колінцями на зеленій траві.
2) Колѣнце въ стеблѣ односѣменодольныхъ растеній, изъ котораго начинается листъ.
Куркоїд, -да, м. Пожиратель куръ. Употребляется въ значеніи: лакомка. Такъ названы въ старинныхъ стихахъ о желтоводской битвѣ (1648) польскіе паны и вообще польскіе солдаты: От же Хмельницький може, — поможи йому, Боже, — тих куркоїдів бити, як жидів не живити! Юж утікають з валів: бояться самопалів. Тих куркоїдів, як жидів, не живили.
Нагле́діти Cм. наглядати.
Нало́га, -ги, ж. 1) Привычка, обыкновеніе, повадка. У нього налога пити горілку. 2) Отягощеніе, притѣсненіе. (Чорт у пеклі) мучив дармо, у всіх ярма з шиї не злізали, струп на плечах, бо по печах в ад дрова возили... Щоб скакали, не брикали, — кладуть в рот удили, сікуть плітью, щоб там митью ступою ходили. Всю налогу скоро Богу донесли во уші: не забарив, ад розорив, випустив всі душі. 3) Толпа, давка; напоръ, натискъ. Там налога така, що трохи пана не звалили, так налягли.
Напроти́ти, -рочу́, -ти́ш, гл. Напречь. Cм. напрутити 1. Дикий кабан зімою риє землю — рило в його м'ягке, а він його так напротить, що риє краще, як лопаткою.
Перелев, -ва, м. Въ сказкѣ: существо старше и сильнѣе льва. От ти лев, а я перелев; ти будеш мені рідний брат.
Позагромаджувати, -джую, -єш, гл. = позагрібати.
Поспасибіти, -блю, -биш, гл. Сказать спасибо, поблагодарить. Мені люде поспасибіли та й годі.
Скакля, -лі, ж. Въ загадкѣ: сорока. Скакля скаче, риндя риє.
Угріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. угрітися, -ріюся, -єшся, гл.
1) Согрѣваться, согрѣться, разгорячаться, разгорячиться. Угрівся я на печі.
2) Только сов. в. удариться. Долоні палали, що вгрівся ними з розмахом.
