Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунтівниця

Бунтівниця, -ці, ж. Бунтовщица, мятежница.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТІВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТІВНИЦЯ"
Бандазка, -ки, ж. = бандаж. Галиц.
Голодраб, -ба, м. = голодранець. Полт.
Ділання, -ня, с. Дѣйствіе.
Драння́, -ня́, с. соб. Лохмотья. Чуб. V. 1092.
Краснописний, -а, -е. Каллиграфическій, красиво написанный. Желех.
Ма́терній, -я, -є. Материнскій. Матернє молоко. Мнж. 46. Обнови у серці матерню радість. Чуб. II. 16. матерня мова. Родной языкъ.
Ненаситний, -а, -е. Ненасытный, алчный. Н. Вол. у. и Лебедин. у.
Пащикування, -ня, с. Многословныя разглагольствованія; дерзкія разглагольствованія.
Поранити, -ню, -ниш, гл. Ранить, изранить. Єв. Л. XX. 12. Ти мене поранила дуже. Рудч. Ск. І. 53. Положив на місті чоловіка зо три, а деяких поранив. Драг. 418.
Розчесати, -ся. Cм. розчісувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНТІВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.