Блішити, -шу, -шиш, гл. = бліхувати 1.
Гамела, -ли, об. Толстый, неповоротливый человѣкъ.
Забобо́нність, -ности, ж. Суевѣрность.
Коріння, -ня, м. соб.
1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля.
2) Пряности. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка.
Кривоклубий, -а, -е. Съ кривыми бедрами.
Промоція, -ції, ж. Повышеніе; переводъ въ высшій классъ. Промоція у вищий клас.
Радісний 2, -а, -е. Радостный, веселый. Не радісною вісткою тебе стрічатиму.
Сподок, -дка м., мн. ч. спідки.
1) Та часть курительной трубки, въ которую вставляется чубукъ.
2) Маленькая тарелочка.
3) спідки закладати в хижі. При закладкѣ хаты класть въ углы различныя вещи: зелье, стекло, соль, деньги.
Тридесять, -ти числ. Тридцать. Єсть за тридесять земель попович Ясат.
Увапнитися, -нюся, -нишся, гл. Запачкаться известью.
