Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузувати

Бузувати, -зую, -єш, гл. 1) Наказывать, бить. Желех. 2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗУВАТИ"
Виторгувати, -гую, -єш, гл. Выторговать.
Дрохвеня́, -ня́ти, с. Драхва-дѣтенышъ. Ум. дрохвеня́тко. Аф. 394.
Душогу́бниця, -ці, ж. = душогубка 1. Душогубниця війна. К. Дз. 94.
Злука, -ки, ж. Соединеніе.
Мшаль, -ля, м. Раст. Heracleum sphondylium. Вх. Лем. 437.
Паняга, -ги, м. = панюга. Вх. Лем. 446.
Перевірити, -ся. Cм. перевірювати, -ся.
Пирожаччя, -чя, с. соб. Большіе пироги. Конст. у.
Підковувати, -вую, -єш, сов. в. підкувати, -кую́, -єш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника. Мет. 181.
Понависати, -са́ю, -єш, гл. 1) Нависнуть (во множествѣ). Сіно дощовою водою понесло, так воно на плотах понависало. Зміев. у. 2) Быть завѣшену, закрыть чѣмъ либо нависшимъ. Та вже тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною понависала. Чуб. V. 752. Cм. позависати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.