Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузувати

Бузувати, -зую, -єш, гл. 1) Наказывать, бить. Желех. 2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗУВАТИ"
Виживати, -ва́ю, -єш, сов. в. вижити, -живу, -веш, гл. 1) Проживать извѣстное время. Сяк-так, аби вижити. Ном. 2) Нажить. Жила в батька не рік, не два, не вижила добра. Мет. 50.
Відшпилювати, -люю, -єш, сов. в. відшпилити, -лю, -лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).
Годинарь, -ря, м. Часовщикъ. Угор.
Головічка, -ки, ж. Раст. Trollius europaeus. Вх. Пч. II. 36.
Зсісти, -ся. Cм. всідати, -ся.
Невмірайко, -ка, м. = невмірака. К. ПС. 113.  
Покусати, -са́ю, -єш, гл. Покусать. Собаки злі, покусають. Шевч. 83.
Поперевіювати, -віюю, -єш, гл. Перевѣять (во множествѣ).
Попросом нар. Прося. Назбірайте попросом грошей доволі та поставте над ним великого хреста. Г. Барв. 459.
Прискрипати, -паю, -єш, гл. = прискригнути. Прискрипала мене нещасна година: вмерла жінка, зосталась дитина. Грин. III. 381.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.