Відучувати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Говірка, -ки, ж.
1) Выговоръ, діалектъ, манера говорить. У литвинів говірка не така, як у нас. Пані наша.... з себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної.
2) Разговоръ, говореніе. А я хотів би почути говірки женихової. У тій тихій говірці їм почулася грізна буря.
3) Пересуды, сплетня. Пішла вже скрізь по селу про його говірка. Ум. говіронька. Така тиха, така й мова, така й говіронька.
Коров'ярка, -ки, ж. Хлѣвъ для коровы.
Лементува́ння, -ня, с. Вопль, крикъ. Охрипле лементування.
Мизи́нок, -нка, м. = мизинець. Була як мизинок і зосталась знов одна як гичечка.
Памолоток, -тку, м. Цвѣтная метелка, цвѣторастеніе въ видѣ метелки, panicula.
Переслухати, -хаю, -єш, гл.
1) Прослушать, выслушать. Ото він переслухав це, заплакав.
2) Переслушать. Людської брехні не переслухати.
Покійничок, -чка, м. Ум. отъ покійник.
Рапотати, -почу, -тиш, гл. Трясти: перемѣшиваться.
Спродаж, -жу, м. Продажа. У дядини були колеса на спродаж.
