Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

булькотати

Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл. 1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини. Ном. № 8173. 2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Грин. ІІІ. 341. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить. Мнж. 2. 3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче. Вх. Уг. 229.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬКОТАТИ"
Бандина, -ни, м. Большая компанія. Васильк. у.
Боклажок, -жка, м. Ум. отъ боклаг. 2) Головастикъ. Вх. Пч. ІІ. 17. 3) Порода яблокъ. Вх. Зн. 4.
Затрима́ння, -ня, с. Задержка.
Заха́катися, -каюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Посмітити, -чу́, -тиш, гл. Насорить.
Привиддя, -дя, с. Видѣніе. Сни і привиддя ночнії. K. Іов. 72. Колись рабу Твоєму, Боже, ти в привидді глаголав. К. Псал. 206.
Сарсама, -ми, ж. Инструменты ремесленника. Шух. І. 84, 87, 174.
Тьху I въ выраж. що тьху. Сколько духу, сколько силы. тьху да́ти. Задать. Ти мусиш ворогам тьху дати. Котл. Ен. VI. 22. Въ томъ-же значеніи: чим тьху: А ну! чим тьху навтіки драть! Котл. Ен. VI. 83.
Умітати, -таю, -єш, сов. в. умести, -ту, -теш, гл. 1) Вметать, вместь во что. 2) Выметать, выместь. Красно вметено перед світлоньков. Гол. IV. 14.
Цибок, цибук, -бка, м. Стебель лука (стрѣлка). Як пересхне цибуля зімою та посадити, то у цибки піде. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛЬКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.