Жи́жкати, -каю, -єш, гл. Жить, существовать. Не довго вже мені жижкати, не сьогодня — завтра смерть.
Йойкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] йойкнути, -ну, -неш, гл. Плакать, вопить, вскрикнуть. А на зуб собі йойкай! Ні плаче, ні голосить, бо відай не може, лиш часом, часом йойкне: Боже милий. Боже!
Невпокійно нар. Безпокойно, тревожно. Хоч як було мені невпокійно, хоч як тужило моє серденько, а я всміхнулась.
Пензель, -зля, м.
1) Кисть (у живописцевъ). Дістав палітру з красками і пензель.
2) = щітка, которой бѣлятъ стѣны. Ум. пензлик.
Пирхонути, -ну, -не́ш, гл.
1) = пирхнути.
2) Толкнуть. Вони, кажуть, там і спорились, і бились за ту межу — той того пирхоне, а той того.
Риболовка, -ки, ж. = рибалка 2.
Рожен, -жна, м.
1) Вертелъ. Єдин тримає печеню, а другий рожен.
2) Роженъ, заостренный колъ (въ простыхъ саняхъ и пр.). Ой хто ж мене та не любить, рожен йому в серце.
Смуглястий, -а, -е. = смуглявий.
Тачка, -ки, ж. Тачка. Везуть люде тачку. Ум. тачечка.
Шерхнути, -хну, -неш, гл.
1) Подергиваться льдомъ.
2) Шероховатѣть (о кожѣ человѣка).
3) Зашелестѣть, зашуршать. Нігде ніщо ні шерхне, ні стукне.
