Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буйко

Буйко, -ка, м. Имя собаки въ сказкѣ. З косток бичка вируіс чуйко і буйко, да такі здорові да гладкі собаки. Чуб. II. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЙКО"
Ведмежа, -жати, с. Медвѣженокъ. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята. Ном. № 13909. Ум. ведмежатко. Мил. 19.
Грязь, -зі́, ж. Грязь. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном. № 13612.
Гумористи́чний, -а, -е. Юмористическій. Швидко почулася і українська мова, навіть між поляками, в гумористичних оповіданнях. Левиц. І. 463.
Замаї́ти Cм. замаювати.
Кукуручка, -ки, ж. Раст. Epipactis palustris. Лв. 98.
Маши́нка, -ки, ж. Ум. отъ машина.
Невибірний, -а́, -е́ Неизбирательный.
Хрущати, -щу́, -щи́щ, гл. Хрустѣть. Та й заходився хорошенько мнясце під дубом уминать, аж на зубах кістки хрущать. Гліб.
Швельбавий, -а, -е. Имѣющій плохой выговоръ. Вх. Лем. 484.
Шерсткий, -а, -е. Жесткій, шероховатый. Наші голосні і зголосні літери в його виходили такими шерсткими. Левиц. І. 163. О кожѣ человѣка: шероховатый, загрубѣлый. А руки ... шерсткі та чорні. Св. Л. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЙКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.