Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бук

Бук, -ка, м. 1) Букъ, Fagus silvestris. Коби ми ся тот бук розвив та й берези білі. Гол. Ночує Ганна під еннім небом, під зеленими буками. Левиц. І. 62. 2) Переносно: палка, розга. Наука не йде на бука. Ном. № 6024. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьва не докаже, то докажуть буки. Ном. № 1059. Буком того, хто не боронить свого. Фр. Пр. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУК"
Баламута, -ти 1), м. = баламут 1. Шейк. 2) ж. Затрудненіе, замѣшательство. Угор.
Відкладання, -ня, с. Откладываніе.
Дзьоркач, -ча, м. = Дзенкач. Вх. Пч. ІІ. 10.
Забуча́віти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о почвѣ).
Мали́к, -ка, м. = гамалик.  
Приповістка, -ки, ж. = приповість. Приповістка батькова за татарський набіг. Мир. ХРВ. 85.
Ремество, -ва, с. Ремесло. Отцева-матчина молитва в кунецтві, в реместві на поміч помагає. Мет. 347.
Степний, -а, -е. Способный, умѣющій. Моя ще цицьку тіки сце, а їсти не степна. Канев. у.
Теліпайло, -ла, с. 1) Висящій, качающійся предметъ. 2) Безполезный, лишній человѣкъ.
Широковидий, -а, -е. Широколицый. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.