Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бук

Бук, -ка, м. 1) Букъ, Fagus silvestris. Коби ми ся тот бук розвив та й берези білі. Гол. Ночує Ганна під еннім небом, під зеленими буками. Левиц. І. 62. 2) Переносно: палка, розга. Наука не йде на бука. Ном. № 6024. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьва не докаже, то докажуть буки. Ном. № 1059. Буком того, хто не боронить свого. Фр. Пр. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУК"
Богобійний, -а, -е. Богобоязливый.
Гицлювати, -люю, -єш, гл. Заниматься истребленіемъ собакъ.
Коротуха, -хи, ж. Малорослая женщина. Ум. коротушечка, коротушка. Ой жінко моя, коротушечко! Чи нічого повочерять. моя душечко? Чуб. V. 686.
Лу́пкати, -каю, -єш, гл. 1) Сгинаться на тонкомъ мѣстѣ (о косѣ). Желех. 2) Хлопать. Лупкати бичем. Вх. Лем. 433.
Мо́тля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Мотаться, болтаться. Танцює, аж волоки на ногах росплутались, мотляються. О. 1862. V. Кух. 34. 2) Болтаться, слоняться. Чумаки мотляються поміж возами. О. 1862. X. 22.
Повидло, -ла, с. = павидло.
Подяка, -ки, ж. Благодарность. Ном. № 4611.
Покість, -кости, ж.? Клала бись мости з червоной покости. Гол. II. 107. Мостила мости жовтими покости. Гол. IV. 409.
Поставник, -ка, м. = ставник. Камен. у. Шух. І. 270. Поставник горів. Св. Л. 109.
Розрівняти, -няю, -єш, гл. Выровнять, сравнять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.