Викохувати, -хую, -єш, сов. в. викохати, -хаю, -єш, гл.
1) Взлелѣивать, взлелѣять, воспитывать, воспитать. Викохав дитину в добрую годину. Викохав я дівчиноньку людям, не собі. Викохала, випестила, та й обоє покинули. Викохала свою дівочу красу.
2) Выращивать, выростить (животное, растеніе). Хто ж викохав таку гнучку в степу погибати?
Далда́, -ди́, ж. Далда́-балда́ въ загадкѣ — свинья.
Змудрувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Измыслить. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергилій намалює.
2) Перехитрить. Бабу і чорт не змудрує.
Ле́псько нар. Хорошо, красиво. Із кожного куріня везли знамена на конях, лепсько убраних.
Перевікувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить жизнь.
Піймати, -маю, -єш, гл. 1) Поймать. Упустила соколонька, да вже й не піймаю. Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш, т. е. очень быстрая, увертливая. Піймали до рук. 2) Попасть. Максим пошпурив (на бугая) грудку. Метка рука як раз піймала серед крутого лоба. 2) — облизня. Потерпѣть неудачу, получить носъ.
Пообтрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и обтрусити, но во множествѣ.
Причком Въ выраж.: не причком сказати. Не говоря дурного слова.
Скипець, -нця, м. Привитое дерево.
Усатий, вусатий, -а, -е. 1) Усатый, усастый. Хлопці вусатії і дівки косатії. 2) Остистый. Усатий ячмінь. 3) вусаті уставки. Родъ вышивки.
