Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бук

Бук, -ка, м. 1) Букъ, Fagus silvestris. Коби ми ся тот бук розвив та й берези білі. Гол. Ночує Ганна під еннім небом, під зеленими буками. Левиц. І. 62. 2) Переносно: палка, розга. Наука не йде на бука. Ном. № 6024. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьва не докаже, то докажуть буки. Ном. № 1059. Буком того, хто не боронить свого. Фр. Пр. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУК"
Волинка, -ки, ж. Жительница Волыни. Ум. волиночка. Татари ідуть, волиночку везуть. АД. І. 83.
Кесарський, -а, -е. = кесарів.
Кудкудак! меж., выражающее крикъ курей. А куриця кудкудак-кудкудак! Чуб. V. 635.
Лехки́й и пр. = легкий и пр.
Обтіпати Cм. обтіпувати.
Поплести, -ту, -теш, гл. Связать, выплесть, сплесть, заплесть (во множествѣ). Поплету сітки на твої дітки. Вінки поплете. Сим. 203. Мене дядина в дрібушки поплете. Г. Барв. 64.
Прижовкти, -кну, -неш, гл. Нѣсколько пожелтѣть.
Сміхотня, -ні, ж. Хохотъ, смѣхъ (многихъ).
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Чумачія, -чії, ж. = чумачина 2. Ізбудила мене мати в обідню годину, як спустилась чумачія з гори та в долину. Рудч. Чп. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.