Владикувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Владычествовать. Ворожий дух між Руссю і ляхами, лукавий дар гнилої Візантиї, владикував над ницими умами. Бо Господь наш владикує над всіма богами.
2) Архіерействовать.
Жма́кання, -ня, с. 1) Жеваніе. 2) Комканіе.
За́ново нар. Заново, наново, опять. Так з неї нечиста сила й вийшли, мов охрестили її заново.
Засіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. засі́яти, -сі́ю, -єш, гл. 1) Засѣвать, засѣять. Почав... пшеницю сіять і засіяв нею цілих дві десятині. Радимось, як городи засіваємо. Чого ви лаєтесь! Хиба вас поле засіяно? 2) Посыпать комнату зернами при поздравленіи съ новымъ годомъ. Прилуц. у. 3) Только сов. в. Затанцевать. Потім горлиці засіяв Гарасим Калина.
Морг III, -га и морґ, -га, м. Моргъ, межевая мѣра = 0.57546 гектаровъ. Мав він кілька моргів земельки. Голка. Чи багато нагорав? — Три морґи до полудня.
Поминати I, -наю, -єш, сов. в. пом'янути, -ну, -неш, гл.
1) Поминать, помянуть, упомянуть, назвать по имени. Хто мене пом'янув, щоб той не минув.
2) Поминать, помянуть (усопшаго). Хреста ніхто не поставить і не пом'яне.
Рогачилно, -на, с. Древко къ ухвату.
Роздобрити, -рю́, -риш, гл. = кого. Умилостивить кого, сдѣлать кого добрымъ.
Слупчастий, -а, -е. Въ видѣ столбика.
Чабан, -на, м.
1) Пастухъ овецъ. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі.
2) Названіе вола. Ум. чабанець. Був собі чабанець, та такті, шо як вік ізмалку все вівці пас, то й нічого не знав.
