Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бундячний

Бундячний, -а, -е. = бундючний Таке бундячне весілля уджигне. Котл. Н. П. 377.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЯЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЯЧНИЙ"
Зада́ти, -ся. Cм. задавати, -ся.
Лінкува́тий, -а, -е. Лѣнивый, довольно лѣнивый. Хлопець лінкуватий був, млявий. Г. Барв. 223.
Мерзе́нство, -ва, с. Пакость, мерзость. А мерзенства скільки! Н. Вол. у.
Обскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Подскочить со всѣхъ сторонъ. Обскочили мене кругом ляхи. К. ЧР. 112. 2) Отстать, отскочить. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить. Ном. № 10670.
Перечистка, -ки, ж. Дощечка, которой бьютъ пеньку, очищая отъ кострики. Сумск. у.
Підмощувати, -щую, -єш, сов. в. підмости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Подмащивать, подмостить. І підмощувала, і сама доставала, так яблунька все вгору. Рудч. Ск. II. 52. 2) Подкладывать, подложить.
Похитуні, похиту́сі, гл. Дѣтск. качать.
Роскачувати, -чую, -єш, сов. в. роскача́ти, -ча́ю, -єш, гл. 1) Раскатывать, раскатать. 2) Расталкивать, растолкать. Ногами в силу роскачали. Котл. Ен.
Снітистий, -а, -е. Съ головней (о хлѣбѣ). Желех.
Тюгукання, -ня, с. = тюкання. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНДЯЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.