Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бундячний

Бундячний, -а, -е. = бундючний Таке бундячне весілля уджигне. Котл. Н. П. 377.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЯЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЯЧНИЙ"
Вугроватий, -а, -е. Угреватый, имѣющій угри на лицѣ.
Джа! меж. 1) Цыцъ! Смирно! Їжте, гості, а ви, діти, джа! 2) Подражаніе звуку розги при ударѣ, а потому употребляется въ разговорѣ съ дѣтьми въ значеніи удара розгой. Аф. 376.
Замо́вча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Замолчать. Да й усі мовчки замовчали. Макс. (1849). 29. Лучче замовчім, ніж закричім. Ном. 3495.
Кубрик, -ка, м. Боченокъ. Любеч.
Очерет, -ту, м. Камышъ. Бодай тая річка очеретом заросла. Чуб. III. 123. Чорт сидить в очереті та полохає жабів. Чуб. І. 106. Ум. очерете́ць.
Патрет, -та, м. Портретъ. Се й сліпий розгледить, що се патрет, а не живий чоловік. Кв.
Переспівати II, -ва́ю, -єш, сов. в. переспіти, -спію, -єш, гл. Перезрѣвать, перезрѣть, переспѣть.
Піна, -ни, ж. Пѣна (у человѣка, животнаго). Волосся піднялось догори, піна бим з рота. Стор. МПр. 19.
Слухнянство, слух'янство, с. Послушаніе.
Урльоп, -пу, м. Отпускъ. Жовнір траву косить, пана капитана на урльоп ся просить. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНДЯЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.