Заміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Промѣнять. Боїться, щоб не заміняли його поля на чуже. Мужик мужика заміняв на бика. Вона мене заміняла на свекруху.
Знадоб'я, -б'я, с. Снарядъ. Рибалки бачуть, що волок подертий, та кажуть: «хай тобі гаспид з твоїм знадоб'ям.
Кліщі, -щів, мн.
1) Щипцы, клещи. Коли не коваль, то й кліщів не погань.
2) Деревянный овалъ у хомута. Там такий кінь, що колінцями кліщі достає.
3) Клешни (у рака). Ум. кліщики.
Мудре́ць, -ця́, м. Мудрець. Ідумейські Таманці... славні були своїми мудрецями. Мудрець там физику провадив.
Народо́вець, -вця, м. Народникъ. Ми... носимо народню свиту, бо ми, народовці, стаємо на бік народа.
Перинонька, пери́ночка, -ки, ж. Ум. отъ перина.
Побідити 2, -джу, -диш, гл. Обидѣть. Овечками сей год побідило. Той рік і без того так мене побідив, що я не зберуся на гроші.
Притьопати, -ся, -паю, -ся, -єш, -ся, гл. Притащиться; притащиться по грязи. Притьопалась за ним аж сюди.
Розмагоритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться. От як розмагорився.
Стояти, стою́, -їш, гл.
1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мороз не велик, та стоять не велить.
2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. По тім боці на толоці, там цигане стояли.
3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай.
4) — за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх.
5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно.
6) — за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого.
7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть.
8) — над гробом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу.
