Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузя

Бузя, -зі, ж. Дѣтск. 1) Уста, ротъ, ротикъ, лицо. О. 1862. IX. 118. дати бузі. Поцѣловать. Ти, дівчино хороша, дай же бузі без гроша. Гол. II. 212. 2) ласк. отъ бузина. Прийде він до теї бузини, б'є макогоном по їй і приказує: «Добри-вечір тобі, бузю, ти мій вірний друзю!» (Изъ заговора). Грин. II. 325.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЯ"
Адама́шковий, -а, -е. Сдѣланный изъ адамашка, шелковый, адамашковый. Желех.
Відлюдок, -дка, м. = відлюдник.
Жидел, -дла, м. Мѣра жидкости въ Галиціи. Подь до карчми, напіймеся! галву вина, жидел пива. Гол. ІІІ. 244.
Набро́статися, -таюся, -єшся, гл. = наброститися.
Осердак, -ка, м. Тулупчикъ безъ рукавовъ. Вх. Лем. 444.
Перевідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. перовідатися, -даюся, -єшся, гл. = перевідувати, перевідати.
Розграбати, -баю, -єш, гл. = розгребти. Курка не ззість, доки не розграбає. Ном. № 12271.
Розжиток, -тку, м. 1) Развлеченіе? Служу рік, служу другий, — ні смутний, ні веселий. Шчо мене не займає, нічо не тішить.... Тільки того й розжитку, коли стану бувало на стойці та собі тихесенько поплачу. Федьк. Пов. 64. 2) Разжива. Задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток. Г. Барв. 156.
Роскошелюб, -ба, м. Сибаритъ. (Збудилися турки роскошелюби. МВ. ІІІ. 62.
Тарагунитися, -нюся, -нишся, гл. Двигаться всею массой. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.