Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бундючний

Бундючний, -а, -е. 1) Надутый, высокомѣрный, чванный. Не приступиш, таке бундючне. Ном. № 2470. 2) Пышный. шумный. Бундючне весілля було. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЮЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЮЧНИЙ"
Білочка, -ки, ж. Ум. отъ білка.
Висипка, -ки, ж. Сыпь. Желех.
Гильнитися, -нюся, -нишся, гл. О волкахъ: бѣгать стаями въ періодъ течки. Желех.
Гладісінький, -а, -е. Совершенно гладкій.
До́вбишка, -ки, ж. Жена литаврщика.
Молі́ння, -ня, с. Моленіе, молитва. Яке вже там і моління. Сим. 174.
Поголодити, -джу́, -диш, гл. Оставить голодными (многихъ). Ти моїх жанцов поголодала. Грин. III. 136.
Понастобурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и насто(в)бурчити, но во множествѣ.
Світлонька, світлочка, -ки, ж. Ум. отъ світлиця.
Ціпина, -ни, ж. = ціпи́льно. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНДЮЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.