Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бундючний

Бундючний, -а, -е. 1) Надутый, высокомѣрный, чванный. Не приступиш, таке бундючне. Ном. № 2470. 2) Пышный. шумный. Бундючне весілля було. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЮЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЮЧНИЙ"
Відрядити, -ся. Cм. відряжати, -ся.
Знадвору нар. Со двора, извнѣ, снаружи. Воно його взяло до батенька і посадило на причілку знадвору, а само полетіло. Рудч. Ск. II. 43. Знайшли осля прив'язане коло дверей знадвору. Єв. Мр. XI. 4.
Кузенька, -ки, ж. Ум. отъ кузня.
Наді́йсь нар. Чай, вѣроятно. Люде дивуються, що я весела: надійсь горя-біди не знала. МВ. (О. 1862. III. 34).
Переливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перелитися, -ллю́ся, -ллє́шся, гл. 1) Переливаться, перелиться. 2) Литься черезъ верхъ, переливаться, перелиться черезъ верхъ.
Побурити, -рю, -риш, гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно. Вх. Лем. 451.
Повестися, -ведеться, гл. безл. 1) Пойти. Знову повелось по старому. Ком. І. 15. 2) Удаться. От же матері дав Бог талан, а мені дак уже й не повелось. Г. Барв. 424.  
Попідводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и підвести, но во множествѣ. Вона її (піч) попідводила, помастила, опрятала. Чуб. II. 67.
Рандарство, -ва, с. = орандарство. К. Досв. 167.
Хлак, -ка, м. Флагъ. Приїздять у ті дикі степи, роблють три куріні і викидають три хлаки. Грин. І. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНДЮЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.