Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бульбулькати

Бульбулькати, -каю, -єш, гл. = булькати. О. 1862. VII. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬБУЛЬКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬБУЛЬКАТИ"
Бредець, -дця, м. Тотъ, кто бродить или ходить въ бродъ. Наші хлопці стрельці-бредці. Грин. III. 102.
Доді́льна соро́чка Рубаха цѣльная изъ односортнаго полотна безъ пі́дточки. Чуб. VII. 426.
Доко́лювати, -люю, -єш, сов. в. доколо́ти, -лю́, -леш, гл. Докалывать, доколоть. ЗОЮР. І. 76.
За́тулка, -ки, ж. Заслонка въ печи. Черк. и Н. Вол. у.
Му́дики, -ків, м. мн. Раст. Glechoma hederacea. Вх. Пч. І. 10. ЗЮЗО. І. 172.
Пекарський, -а, -е. Принадлежащій пекарю.
Порослива прил. О свиньѣ: плодовитая.
Пошарудіти, -джу, -диш, гл. Пошуршать.
Усок, -ска, м. Ум. отъ ус.
Цілушка, -ки, ж. = окраєць. Вх. Зн. 78. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛЬБУЛЬКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.