Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жиляник

Жи́ляник, -ка, м. Прѣсный коржъ изъ ржаной муки на водѣ, который пекутъ въ первый понедѣльникъ великаго поста. Харьк. и Кіев. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЛЯНИК"
Запози́чити, -чу, -чиш, гл. Призанять, занять.
Йочати, -чу́, -чи́ш, гл. = йойчати. Вх. Уг. 242.
Нам'яшку́рити, -рю, -риш, гл. Намять, надрать. Нам'яшкурити чуба. Мене перестріла да за ухо, да так добре нам'яшкурила. Г. Барв. 47.
Печаль, -лі, ж. Печаль. Журба-печаль з ніг валяє. Грин. III. 392. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити, сохнути з печалі, що-дня сльози лити. Мет. 71.
Попідтоплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и підтопити, но во множествѣ.
Пороспаковувати, -вую, -єш, гл. Распаковать (во множествѣ).
Прохожалий, -а, -е. Прохожій. Поховані над дорогами то чумаки, то прохожалі. Ном. № 297.
Свижка, -ки, ж. Стрѣла изъ тростника и смолы. Лебед. у.
Суч, -чі, ж. 1) Сученыя нитки — для сѣти, рукавиць. Н. Вол. у. Та тут, оно треба сучі, — тут виплетуть вам волочок за шість злотих добрий. Брацл. у. 2) Дратва. Св. Л. 168.
Тужба, -би, ж. = тужіння. Я прийшов до них, а там така тужба та плач. Александров. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЛЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.